Поради батькам першокласників

Поради батькам першокласників

   Психологічна готовність дитини до шкільного навчання полягає в тому, щоб до часу вступу до школи в неї склалися психологічні риси, які властиві школяру.

   У дошкільному віці виникають поки що тільки задатки цього перетворення в учня: бажання вчитися, стати школярем, уміння керувати своєю поведінкою і діяльністю, достатній рівень розумового розвитку й розвитку мови, наявність пізнавальних інтересів і, звичайно, знань і навичок, необхідних для шкільного навчання. Накопичення цих передумов — непроста справа.

Що ж можна і чого не можна робити до школи?

Не слід:

• до приходу в школу змінювати режим дня дитини: позбавляти його денного сну, довгих прогулянок, ігор у достатній кількості;
• оцінювати все, що робить малюк, так, як слід оцінювати діяльність учня;
• проходити з дитиною програму першого класу, насильно змінюючи гру навчанням.

Необхідно:

• прищепити дитині інтерес до пізнання навколишнього світу, навчити спостерігати, думати, осмислювати побачене і почуте;
• навчити долати труднощі, планувати свої дії, цінувати час;
• вчити дитину слухати і чути своє оточення, поважати чужу думку, розуміти, що свої бажання потрібно узгоджувати з бажаннями інших людей — дітей і дорослих прагнути реально оцінювати свої дії й досягнення;
• cвітогляд дитини, її знання — це те, про що вона дізналася з вашою допомогою за усі дошкільні роки — знання про навколишній світ, від найближчих його виявів, які вона безпосередньо засвоїла, і до віддалених, які дитина засвоїла, коли їй пощастило подорожувати з вами, з ваших розповідей, бесід, домашніх занять, з книжок, радіо, телевізора, від друзів тощо.

Світогляд дитини — це те, що вона:

• знає про себе (прізвище, ім'я, адресу), свою родину (як звати батьків, ким вони працюють, що роблять на роботі), своє село, місто, вулицю (трохи історії, назви вулиць, важливі місця, видатні люди);
• знає про явища природи: пори року, їх послідовність (яка пора року настане після літа, а яка після весни, назвати все по порядку), місяці кожної пори року, їх загальну кількість і послідовність; дні тижня, частини доби; про сонце, дощ, сніг, урожай; що таке борошно, цукор і як їх роблять, з чого роблять хліб тощо;
• знає про світ;
• полюбляє робити у вільний час (улюблені книжки, музика, вірші, казки, оповідання, письменники, художники, композитори);
• знає про дорослих людей: за віком, професіями, які бувають люди вдома і на роботі, серед людей, на вулиці - за своєю вихованістю - невихованістю; добротою, чуйністю-байдужістю; яких людей треба поважати, а яких боятися; звідки, на думку дитини, беруться порядні і непорядні люди;
• знає про сучасну техніку, транспорт;
• перш, ніж почати читати, дитина повинна навчитися слухати, з яких звуків складаються слова, які вона вимовляє, навчитися робити звуковий аналіз слів, тобто вміти назвати звуки, з яких складається слово.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДІТЕЙ

Завдання 1.

Мета: Вивчення розвитку точності рухів (підготовка руки до письма, формування уваги та контролю за власними діями).

Матеріал: малюнок, на якому зображені «доріжки», з одного кінця якого стоять машини, з іншого — будиночки. Ширину доріжок слід дібрати так, щоб завдання було досить складним, але доступним для дитини. Тип доріжок ускладнюється щоразу.

Запропонуйте дитині з'єднати лінією машини з будинком, не з'їжджаючи з доріжки.

Нормативи: рівень виконання високий, якщо виходи за межі доріжки відсутні, олівець відривається від аркуша не більше ніж 3 рази. Рівень низький, якщо дитина допускає більше трьох виходів за межі доріжки, лінію малює нерівну, дуже слабку, майже невидиму або з дуже сильним натиском, який рве папір, допускає багаторазове проведення по одному й тому самому місцю.

Завдання 2.

Мета: Вивчення рівня працездатності дитини та її вольових зусиль.

Матеріал: аркуш зі шкільного зошита, розлінований на вузькі та широкі смуги. Дайте дитині завдання: «У вузеньких смугах на аркуші ти малюватимеш якомога більше паличок (на аркуші як зразок намальовано вертикальну паличку у вузькій смузі). Намагайся малювати точно й акуратно, не виходячи за лінію. Починай за моєю командою». Тривалість роботи — 5 хв.

Щохвилини просіть дитину намалювати довгу паличку й продовжувати роботу. По закінченні проведіть якісний аналіз: чи є інтервали між паличками, чи вони збільшуються, чи змінюються розміри паличок, як щільно розміщені палички у рядку. Порахуйте кількість маленьких рисок, проведених за кожну хвилину. Як змінюються ці інтервали?

За результатами ви можете отримати уявлення про працездатність дитини у монотонній діяльності та стійкість її вольового зусилля (саморегуляції).

Завдання З.

Мета: Вивчення розвитку логічної послідовності дій.

Матеріал: сюжетні картинки. Покажіть дитині набір доступних їй за змістом сюжетних картинок, на яких послідовно розгортається сюжет (такі «історії у малюнках» часто трапляються у дитячих журналах). Перемішайте картинки, а потім запропонуйте дитині розкласти їх так, щоб склалася закінчена розповідь (казка, історія). Таким чином перевіряється розвиток розумових процесів.

Завдання 4.

Мета: Розвиток обсягу короткочасної слухової пам'яті. Матеріал: «каскад слів». Підготуйте список з 8—10 слів, які дитина добре знає.

Попросіть малюка повторити слова за вами. Починайте з одного слова, потім називайте два слова (дитина повторює обов'язково у тій самій послідовності), три (інтервали між словами - 1сек). Коли дитина не зможе повторити певний ряд слів, зачитайте їй таку саму кількість слів, але інших (для цього слід підготувати інший список слів).

Якщо у другій спробі дитина впоралася з цим словесним рядом, то перейдіть до наступного доти, доки у другому прочитанні дитина не зможе відтворити задану кількість слів.

Кількість слів, яку дитина може повторити за вами, і є обсягом її слухової короткочасної пам'яті на слова.

Дитина шести років правильно відтворює ряд з 5-6 слів.

Завдання 5.

Мета: Вивчення міри розуміння граматичної конструкції.

Попросіть дитину уважно вислухати вислів: «Петро пішов у кіно після того, як дочитав книгу». Запитайте у дитини: «Що Петро зробив раніше — подивився кіно чи прочитав книгу?»

Назвіть дитині один предмет і попросіть змінити слово так, щоб воно означало багато предметів, наприклад: «Олівець — олівці». Запропонуйте їй такі слова: книга, ручка, лампа, стіл, стілець, вікно, місто, вухо, брат, дитина.

Нехай вона назве ці слова у множині. Запропонуйте дитині виконати будь-яке доручення, наприклад: «Збери олівці, склади їх у коробку і поклади на полицю». Потім запитайте в неї: «Де тепер лежать олівці, звідки ти їх узяв?»